Вредоносные программы Мошенничество в интернет Соцінженерія Социальная инженерия Телефонное мошенничество

«Ваші гроші в небезпеці»: як один телефонний дзвінок коштував чоловікові 71 тисячі гривень — і чому ця схема працює досі

Раніше більшість атак починалися й закінчувалися переходом за фішинговим посиланням: продавцю на маркетплейсі надсилали посилання нібито для отримання оплати, а користувачам Telegram — повідомлення про отримання грошової допомоги за зламаного акаунту знайомого. Людина переходила за посиланням, попадала на фішинговий сайт інтернет-банкінгу — і втрачала гроші. Однак для шахраїв сьогодні це лише перший акт вистави.

Цифри, які не залишають ілюзій

Випадок на Харківщині — не поодинокий інцидент, а лише один із епізодів масштабного конвеєра телефонного шахрайства. За даними Кіберполіції, у 2026 році шахрайська схема «Дзвінок від банку» впевнено залишалася однією з наймасовіших цифрових афер в Україні.

Так, за минулий рік правоохоронці отримали 12 661 звернення щодо цього виду шахрайства — майже 8% від усіх зареєстрованих заяв щодо онлайн-шахрайства. Найпоказовіше те, що, на відміну від багатьох інших шахрайських схем, які з часом втрачають ефективність, телефонне шахрайство демонструє майже незмінний рівень активності. Для порівняння: у 2024 році було зареєстровано 12 953 звернення.

Статистика перших місяців 2026 року свідчить, що тенденція не змінилася. Лише за січень–травень 2026 року правоохоронці вже зареєстрували 7 706 звернень щодо шахрайської схеми «Дзвінок від банку». Це свідчить, що телефонне шахрайство не лише не зникло, а й продовжує залишатися одним із найпоширеніших інструментів соціальної інженерії проти українців.

Чому це і далі працює? Бо зловмисники більше не грають у прості сценарії «ваша картка заблокована, назвіть тризначний код безпеки на зворотній стороні картки». Вони будують складніші багатошарові драматургічні шахрайські атаки.

Анатомія маніпуляції: як нас «затягують» у пастку

Типова сучасна схема телефонного шахрайства нагадує добре сплановану спецоперацію, у якій кожен етап логічно підводить жертву до наступного.

Крок 1. Первинний фішинг. Часто все починається з оголошення на маркетплейсі. «Покупець» просить перейти до Telegram або Viber і надсилає посилання на фішинговий сайт, який імітує сторінку вибору банку для отримання коштів. Людина обирає свій банк, вводить логін і пароль від інтернет-банкінгу й навіть не здогадується, що щойно передала свої облікові дані шахраям.

Крок 2. Створення відчуття загрози. Отримавши доступ до банківського кабінету, зловмисники ініціюють одну або кілька операцій на невелику суму — наприклад, спробу оплати комунальних послуг. Користувач отримує повідомлення про незрозумілі транзакції, починає хвилюватися, і саме в цей момент стає найбільш вразливим до маніпуляцій.

Крок 3. Дзвінок від «служби безпеки банку». Майже одразу телефонує псевдоспівробітник банку. Використовуючи технології підміни номера або дзвінки через месенджери з логотипом та назвою банку, він повідомляє, що банківська безпека виявила підозрілу активність і нібито намагається врятувати кошти клієнта. Оскільки людина щойно побачила операції, які не проводила, така легенда здається цілком правдоподібною.

Крок 4. Створення ілюзії контролю. Шахраї повідомляють, що на ім’я клієнта нібито вже оформлюють кредити або намагаються викрасти всі гроші. Для «захисту» рахунків вони просять увімкнути демонстрацію екрана, встановити «захисний застосунок» (наприклад, Dopomoga24.apk), пройти біометричну перевірку через «Дію» або виконати інші дії, які насправді допомагають обійти механізми банківського захисту.

Крок 5. Переказ грошей на «безпечний рахунок». Завершальний етап — переказ усіх коштів на так званий «резервний» або «безпечний» рахунок. Щоб остаточно приспати пильність, шахраї вказують у платіжній інструкції ім’я самого потерпілого, тоді як номер рахунку (IBAN) і реєстраційний номер платника податків належать підставній особі. Під психологічним тиском і в умовах постійної телефонної розмови більшість людей перевіряє лише ім’я отримувача, не звертаючи уваги на інші реквізити.

Результат. Людина власноруч авторизується в банківському сервісі, власноруч підтверджує операції, оформлює кредити або переказує кошти на рахунки шахраїв. Для систем моніторингу банку така активність виглядає легітимною: операції виконуються зі смартфона клієнта, з його облікового запису та проходять із використанням усіх передбачених засобів автентифікації. Саме тому повернути такі кошти надзвичайно складно.

До речі, про масштаб проблеми, який виходить за межі України: Ця шахрайська схема однаково ефективно працює по обидва боки кордонів. У 2024 році резонансною стала історія російської співачки-путіністки Лариси Доліної. Шахраї за аналогічною схемою «безпечного рахунку» переконали її не просто віддати заощадження, а продати елітну квартиру в Москві та переказати переказати їм близько 180 млн рублів.

Залізобетонні правила цифрової гігієни від ЄМА

Щоб не стати героєм наступної судової ухвали, запам’ятайте кілька простих, але важливих правил.

• «Безпечних», «резервних» чи «захищених рахунків» не існує. Це вигадка шахраїв. Жоден банк в Україні чи світі не пропонує клієнтам переказувати гроші на «спеціальні рахунки» для їхнього захисту.
• Не довіряйте номеру, який бачите на екрані. Сучасні технології дозволяють підмінити номер телефону під час дзвінка. Якщо вам телефонує  працівник банку, навіть з номера телефону, що належить банку, завершіть розмову та самостійно зателефонуйте до банку за номером, зазначеним на зворотному боці вашої платіжної картки або на офіційному сайті банку.
• Банківські SMS-коди та коди мобільних операторів, PUSH-коди підтвердження та одноразові паролі — це ваш електронний підпис. Жоден працівник банку, мобільного оператора, державного органу чи правоохоронної установи не має права їх запитувати.
• Ніколи не вмикайте демонстрацію екрана та не встановлюйте APK-файли за чиєюсь вказівкою. Справжньому банку не потрібно бачити екран вашого смартфона, надсилати інсталяційні файли через месенджер чи просити встановити будь-який застосунок поза офіційними магазинами App Store або Google Play.
• Усі операції на маркетплейсах здійснюйте лише через офіційний сервіс. Не переходьте для оформлення покупки чи продажу у месенджер.
• Перед підтвердженням переказу уважно перевіряйте реквізити. Звертайте увагу не лише на ім’я отримувача, а й на номер картки, IBAN та ІПН. Кілька секунд перевірки можуть уберегти вас від втрати грошей.

А головне — не виконуйте жодних фінансових операцій під час телефонної розмови або спілкування в месенджері. Шахраї навмисно утримують вас на лінії, створюючи атмосферу терміновості та не даючи часу спокійно проаналізувати свої дії. Саме в таких умовах люди найчастіше припускаються фатальних помилок.

І наостанок — невеликий іспит.

Ені-бені, рікі-факі, буль-буль-буль, каріки-шмакі, еус-деус-космодеус… Бац!

Ваш суперник — Байбай Гудбайкін. Покажіть йому, що цього разу він залишиться без здобичі.