• Громадянам
    • Школа кібербезпеки
    • #ЖабаГадюку
    • Корисне про платежі
    • Повідомити про інцидент
    • BlackList EMA
    • Білий список
    • Глосарій
  • Здолай шахрая
    • Політика приватності
    • Переможцi
    • Відгуки
  • Бізнесу
    • EMA Academy
    • AntiFraud HUB
    • Open API Group
    • Законодавство
    • EMA Events
    • Конференції
    • ФБРіК
  • Про нас
    • Міжнародне співробітництво
    • Партнери
    • Проекти
    • Рада Асоціації
    • Вступити до ЕМА
    • Члени
    • Документи
  • Новини
  • Контакти
  • facebook
  • youtube
  • in
EMA / Новини / ЄМА провела дослідження міжнародного досвіду регулювання міжбанківських комісій. Ось що знайшли — і що залишається без відповіді

ЄМА провела дослідження міжнародного досвіду регулювання міжбанківських комісій. Ось що знайшли — і що залишається без відповіді

Національний банк України оголосив про плани запровадити обмеження міжбанківських комісій за карткові платежі. Орієнтири, які звучать публічно: 0.2% для дебетових карток і 0.3% для кредитних — за зразком Regulation (EU) 2015/751 (IFR), ухваленого Євросоюзом у 2015 році. Поточний рівень в Україні — 0.675% (НБУ, Q1 2025). Законопроект до Верховної Ради поки не надійшов.

Публічна дискусія навколо цієї ініціативи активна. Але більшість аргументів у ній — позиційні: від учасників, які виграють від змін, або від тих, хто програє. Систематизованого незалежного аналізу міжнародного досвіду в українському публічному просторі не було.

ЄМА підготувала аналітичний документ «Законопроект НБУ про інтерчейндж: повна доказова база» — консолідований огляд академічних досліджень, регуляторних звітів і ринкових даних по 16+ юрисдикціях. Нижче — повна презентація документа: методологія, структура, ключові результати і питання, які залишаються відкритими.

Методологія

Документ базується на чотирьох категоріях джерел.

Офіційні регуляторні документи. Hausemer et al. (2024) — дослідження DG COMP Єврокомісії про застосування IFR; ECA Special Report 01/2025 «Digital payments in the EU» (eca.europa.eu/en/publications/SR-2025-01); Conclusions Paper Резервного банку Австралії (березень 2026); Final Report UK PSR з market review scheme fees (березень 2025); звіти центральних банків Польщі, Іспанії, Данії, Нідерландів, Португалії.

Академічні дослідження. 12 рецензованих робіт з 6 юрисдикцій (Іспанія, Італія, США, Австралія, Угорщина, ЄС), що охоплюють 2005–2025 роки. Серед ключових: Shabgard & Asensio (2023), Iranzo et al. (2012), Wang et al. (2014), Mukharlyamov & Sarin (2022), Stavins & Hayashi (2023), PPI Research (грудень 2025).

Первинні ринкові дані. Тарифи 30+ платіжних провайдерів в ЄС та Україні (2014–2026), дані НБУ Q1 2025, статистика ECB Payments.

Дані українського ринку. Власне дослідження ЄМА по ТОП-5 банках-емітентах (2024) — структура доходів і витрат карткового бізнесу.

Усі ключові твердження документа підкріплені посиланнями на першоджерела. Документ структурований за принципом «від теоретичного механізму до емпіричних даних»: спочатку — теорія pass-through і waterbed effect, потім — міжнародні дані, потім — синтез і рекомендації.

Структура документа

Документ складається з восьми частин і трьох додатків.

Частина I. Вступ і постановка проблеми. Гіпотези дослідження, методологія, обмеження. Документ перевіряє дві гіпотези: (H1) зниження interchange fees лише частково передається у зниження MDR для торговців і статистично незначуще передається у зниження роздрібних цін; (H2) регулювання interchange призводить до компенсаційного зростання нерегульованих компонентів MDR як для торговців (scheme fees, acquirer markup), так і для споживачів (абонплати, скорочення кешбеку).

Частина II. Нормативна база. Детальний розбір Regulation (EU) 2015/751: що регулює IFR, що залишає поза регулюванням, поетапне впровадження (6 місяців для цінових обмежень, 12 місяців для операційних вимог), порівняння з позицією НБУ.

Частина III. Теоретичний механізм. Pass-through і waterbed effect — від пояснення для широкої аудиторії до академічного визначення. Два канали передачі: interchange → MDR → роздрібні ціни. Структурні причини, чому pass-through малий.

Частина IV. Емпіричні канали ринкової адаптації. Чотири задокументовані канали компенсаційного перерозподілу після зниження interchange: нові комісії та абонплати для торговців; підвищення плат для фізичних осіб; зростання нерегульованих scheme fees; зміна структури витрат по великому ритейлу.

Частина V. Офіційна оцінка ефективності IFR. Детальний розбір Hausemer 2024 і ECA Special Report 01/2025. Окремо — спроби регулювати scheme fees: чому жодна юрисдикція не ввела цінових обмежень на цей компонент. Аналіз дотримання кожної статті IFR на практиці (Articles 3–11): механізми обходу, задокументовані кейси, реакція регуляторів.

Частина VI. Міжнародний досвід. Детальний аналіз по країнах ЄС (Іспанія, Польща, Угорщина, Нідерланди, Бельгія, Данія, Португалія, Мальта, Молдова та інші), США (14 років поправки Дурбіна) і Австралії (22 роки регулювання RBA). Порівняльна таблиця Україна / ЄС / США по 12 параметрах.

Частина VII. Платіжна інфраструктура. Тарифи 30+ провайдерів в ЄС і Україні. A2A-системи: BLIK, Wero, iDEAL, Bizum — реальні строки, реальні інвестиції, реальна економічна модель. Ліцензування платіжних установ в Україні: два переліцензування за три роки і їх вплив на ринок.

Частина VIII. Висновки та рекомендації. Підсумок доказової бази. Три конкретні кроки до ухвалення рішення.

Додатки. A — термінологічний словник і методологічні примітки; B — повна структура витрат торговця на прийом карткових платежів (Total Cost of Acceptance); C — повний перелік джерел.

Три ключових результати

1. Pass-through до споживчих цін — незначний або нульовий

12 академічних досліджень у 6 країнах за 20 років дають узгоджений результат: передача економії від зниження interchange до роздрібних цін становить від 0% до 17% на кожен 1% зниження ставки. Більшість досліджень фіксують статистично незначущу або нульову передачу.

Офіційне дослідження Єврокомісії 2024 року (Hausemer et al., DG COMP) підтверджує для ЄС: «статистично незначуща або відсутня». Незалежна Рахункова Палата ЄС у Special Report 01/2025 констатує: «наявні дані не дозволяють достатньо підтвердити позитивний ефект для споживачів від регулювання міжбанківських комісій».

Це не позиція банківської індустрії. Це висновки органів, створених для незалежної оцінки ефективності регулювання ЄС.

2. Waterbed effect задокументований по чотирьох каналах

У всіх юрисдикціях з регулюванням interchange зафіксовано компенсаційне зростання нерегульованих компонентів. Scheme fees Visa і Mastercard зросли на 33.9% у ЄС за 2018–2022 роки (EuroCommerce + Ecommerce Europe, Joint Statement, червень 2025). Маржа банків-еквайрів зросла з 0.27% до 0.44% — на 63% — за той самий період (Hausemer 2024). У Німеччині, Франції, Іспанії, Ірландії після 2015 року зросли абонплати за рахунки та скоротились програми лояльності.

Верховний суд Німеччини у листопаді 2024 року розглядав справи про незаконне підвищення банківських плат — масштаб підвищень виявився настільки значним, що дійшов до найвищої судової інстанції.

Загальна вартість прийому карток для торговців у ЄС або залишилась на тому ж рівні, або зросла — попри зниження interchange.

3. Усі юрисдикції використовували перехідні періоди

Польща — 3 роки поетапного зниження при вступі до ЄС. Хорватія — 2 роки. Молдова зупинилась на проміжному рівні 0.5–0.6% (вдвічі вищому за IFR) — фінальне зниження відкладено до вступу до ЄС. Австралія перед кожним новим регуляторним рішенням проводила 8–12-місячну публічну консультацію з публікацією Consultation Paper і збором відгуків від усіх зацікавлених сторін.

Сам IFR між прийняттям і набранням чинності цінових обмежень передбачав 6 місяців, операційних вимог — 12 місяців. Жодна юрисдикція не запроваджувала аналогічне регулювання без попереднього дослідження власного ринку і без чітко обґрунтованого перехідного періоду.

Чотири питання без публічної відповіді

На основі аналізу документа ЄМА ідентифікує чотири питання, відповіді на які є необхідними для обґрунтованого рішення.

  1. Яке дослідження українського ринку обґрунтовує цифри 0.2% і 0.3%? Ці рівні є точною копією IFR 2015 року. Чи проводився аналіз відповідності цих рівнів реальній структурі витрат українських учасників ринку?
  2. Які механізми забезпечать передачу економії торговців споживачам? Міжнародний досвід однозначно показує: без спеціальних механізмів економія залишається в маржі торговців або перерозподіляється в нерегульовані компоненти MDR. Жодного такого механізму в публічно обговорюваному підході поки не артикульовано.
  3. Який перехідний період і чим він обґрунтований? Усі порівнювані юрисдикції використовували мінімум 2 роки. В умовах війни і тривалого переліцензування ринку питання строків є особливо критичним.
  4. Як рішення співвідноситься з євроінтеграційним графіком? Україна як країна-кандидат імплементуватиме acquis communautaire при вступі до ЄС — тоді цільові рівні IFR стануть обов’язковими автоматично. Рішення про дострокове запровадження потребує окремого обґрунтування, яке поки не прозвучало публічно.

Доступ до документа

Повний аналітичний документ буде опублікований на сайті ЄМА наприкінці червня 2026 року.

Впродовж наступних тижнів ЄМА публікуватиме серію матеріалів з докладним розбором кожного блоку дослідження: як влаштований міжбанківський розрахунок за IFR-моделлю, що сталось у ЄС за 10 років, як діяли інші країни, хто насправді виграє від зміни ставок і що варто зробити до ухвалення рішення.

Аналітичний матеріал / травень 2026

З питань щодо дослідження можна звертатись до Ірини Петрової, [email protected]

Поделиться с помощью

другие материалы

«Привіт, це ти на фото?»: як один клік по .apk файлу може обнулити твої картки та повісити кредит

У світі Android-користувачів свобода дій завжди була головною фішкою, якою вони ...

«Тобі за це нічого не буде». Поки що це правда — і саме тому в Україні працюють дропи

Уявіть найпростішу схему. Вам телефонують «зі служби безпеки банку». Через двадц...

ШІ замість обличчя: як шахраї обходять біометрію банків і на чому валяться

Останні роки стали переломними для українського фінтех-ринку. Якщо раніше кіберш...

Анатомія побутового шахрайства: Асоціація ЄМА та dev.ua запускають спільний проєкт проти цифрового шахрайства

Технології розвиваються, але разом із ними еволюціонують і схеми обману. Навіть ...

Українська міжбанківська асоціація членів платіжних систем ЄМА

  • Громадянам
    • Школа кібербезпеки
    • #ЖабаГадюку
    • Корисне про платежі
    • Повідомити про інцидент
    • BlackList EMA
    • Білий список
    • Глосарій
  • Здолай шахрая
    • Політика приватності
    • Переможцi
    • Відгуки
  • Бізнесу
    • EMA Academy
    • AntiFraud HUB
    • Open API Group
    • Законодавство
    • EMA Events
    • Конференції
    • ФБРіК
  • Про нас
    • Міжнародне співробітництво
    • Партнери
    • Проекти
    • Рада Асоціації
    • Вступити до ЕМА
    • Члени
    • Документи
  • Новини
  • Контакти
  • facebook
  • youtube
  • in

© ЄМА, 2026 - Всі права захищені