Відкритий банкінг в Україні: 1 серпня 2026 наближається, картина неоднозначна

1 серпня 2026 року – дата, яку фінансовий ринок України запам’ятає надовго. Саме тоді закінчується технологічний дедлайн для впровадження відкритого банкінгу: банки та небанківські установи зобов’язані відкрити стандартизовані API, через які треті сторони зможуть – за згодою клієнта – отримувати доступ до його фінансових даних або ініціювати платежі від його імені.

Я спостерігаю за цим процесом зсередини – Асоціація ЄМА координує розробку українських специфікацій через Open API Group і бачить реальну картину готовності ринку. Вона складніша, ніж здається зовні.

Як ми сюди прийшли

Відкритий банкінг – не українська вигадка. Це частина євроінтеграційного порядку денного: Постанови НБУ №80, 81, 82, що набули чинності з 1 серпня 2025 року, транспонують логіку європейської Директиви PSD2 в українське право. В Україні ринок не чекав регуляторних дедлайнів. Open API Group – об’єднання банків і фінтех-компаній під координацією ЄМА – самостійно розробила фінальні технічні специфікації, адаптувавши документацію Berlin Group – євростандарт у цій сфері. НБУ офіційно підтримав цю ініціативу, підтвердивши, що специфікації охоплюють надавачів з понад 95% рахунків ринку.

Це нетиповий сценарій, особливо з урахуванням того, що все це відбувалось в умовах війни.

Хто реально готовий

Серед 16 системно важливих банків картина позитивна. Маю перед собою дані НБУ по активних картках станом на березень 2026 року – і цифри промовисті.

Шість банків обрали власну розробку інтерфейсів: ПриватБанк, Monobank, Райффайзен, А-Банк, ПУМБ та УкрСиббанк. Разом вони охоплюють 48,1 млн активних карток – це 81,3% карткового ринку країни. Тобто більше восьми з десяти активних карток в Україні обслуговуються банками, які будують open banking власними силами.

Ще чотири банки – Ощадбанк, Сенс Банк, ОТП Банк та Креді Агріколь – обрали готове рішення Open API Hub: 9,05 млн активних карток, 15,3% ринку. Укргазбанк впроваджує рішення Tieto (502 тис. карток, 0,85%), ТАСкомбанк – TAS Link (138 тис., 0,23%). Кредобанк, Південний, Укрексімбанк та Ідея Банк обрали UPC (439 тис., 0,74%).

Підсумок по ТОП-16: 98,1% активних карткових рахунків фізосіб охоплено банками, що вже впроваджують відкритий банкінг. Для екосистеми це майже повне покриття з першого дня.

Прогрес демонструють і найбільші небанківські надавачі – НоваПей та РозеткаПей, які також рухаються до комплаєнсу в 2026 році.

Поза ТОП-16: неоднозначна картина

З рештою ринку складніше. Щонайменше 18 банків поза ТОП-16 вже визначились з вендорами, але 19 досі не обрали нічого. Є й ті, хто обрав рішення, несумісне з українською специфікацією, і поки що, схоже, не підозрює про це. Додаткові витрати на адаптацію або зміну вендора неминучі.

Загальне співвідношення власної розробки та вендорних рішень суттєво не змінюється навіть з урахуванням клієнтської бази поза ТОП-16: великі гравці тягнуть статистику власної розробки вгору, вендорний сегмент залишається нішевим за охопленням.

Два виклики, які залишаються

Перший – різниця між формальною і реальною готовністю. Нещодавно НБУ надіслав банкам два паралельні запити: аналітичний від Департаменту платіжних систем і наглядовий від Департаменту інтегрованого нагляду. Другий запит – це вже повноцінний безвиїзний нагляд із вимогою документальних доказів: протоколів тестування, рішень про введення API в продуктив. І саме тоді з’ясовується реальна картина: частина малих банків шукає окремі компоненти ззовні, бо їхні вендори АБС просто не планують реалізовувати все потрібне. «Ми впроваджуємо» і фактична готовність – різні речі. Для екосистеми в цілому це непомітно – йдеться про менше 4% роздрібного ринку. Для самих установ питання серйозне: ті, хто не встигне, отримають штрафи, і, можливо, хтось піде з ринку.

Другий виклик – вхід нових гравців. Щоб надавати послуги в екосистемі відкритого банкінгу – агрегувати фінансову інформацію клієнта або ініціювати платежі від його імені – потрібна нова ліцензія. Її мають отримати всі: і стартапи, і вже працюючі банки. За десять місяців дії нових правил лише чотири організації подолали процедуру авторизації, ще дві-три на шляху. ЄМА працює з НБУ над спрощенням цього процесу. Без нових учасників відкритий банкінг залишиться технічною інфраструктурою – без сервісів, які роблять її корисною для звичайної людини. А саме фінтех-компанії та агрегатори в країнах ЄС перетворюють open banking з банківської інфраструктури на реальні продукти.

Що буде після 1 серпня 2026 року

1 серпня – не фінішна пряма, а стартовий пістолет. Технічна готовність – лише перший крок. Далі – реальні підключення третіх сторін, перші клієнтські кейси, перші інциденти безпеки і перші прецеденти щодо відповідальності. Ринок, який сьогодні будує інфраструктуру, завтра має навчитися нею користуватися.

Україна пройшла нетиповий шлях: ринок побудував стандарти в умовах війни і без регуляторного примусу – просто тому що розумів, що чекати нема коли. Тепер перед нами стоїть завдання, щоб ця інфраструктура наповнилась реальними сервісами для людей.

28.05.2026 р., Олександр Карпов, директор Асоціації ЄМА, засновник Open API Group